З 25 по 31 травня 2026 року в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності, мета якого є сформувати в суспільстві культуру рівних можливостей та поваги до кожного, незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи інших особливостей.
Безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність. Це також про можливість людини безперешкодно отримувати послуги, користуватися інформацією, навчатися, працювати, професійно розвиватися та брати участь у суспільному житті нарівні з іншими.
У центрі цього підходу- людина, її гідність, потреби та право на повноцінну участь у житті громади й держави.
У годину безбар’єрності працівники лісового центру обговорили ініціативу спрямовану на привернення уваги суспільства та кожного з нас до людей з обмеженими можливостями, до тих кому важко і боляче. Ми повинні зосередитись на повазі до осіб з інвалідністю, старшого віку, батьків з дітьми, людей із порушеннями зору, слуху, на візках, з ампутаціями. А таких на жаль під час війни стає все більше…
Тож безбар’єрність починається не лише з інклюзивного простору чи зручних сервісів, а передусім культури спілкування, комунікації із кожною людиною, повагою до неї, її потреб та права бути почутою. Суспільство повинно допомогти їм вільно пересуватися, навчатися та розвиватися, працювати та будувати кар‘єру, подорожувати, бути активними.