Знайомлячись з дендрофлорою дендрологічного парку «Веселі Боковеньки» ім. М. Л. Давидова в біогрупах, парку можна зустріти звичну і відому кожному з нас – липу (лат. Tília), яка має чимало різновидів.

Від часів шведського біолога Карла Ліннея, який створив всесвітньо відому систему класифікації рослин, було описано понад 350 різних видів, гібридів і сортів цього дерева. Згідно із застарілими системами класифікації рослин, розробленими Артуром Джоном Кронквістом, Робертом Фольгером Торном та іншими вченими-ботаніками ХХ століття, види лип розглядались раніше як представники окремої родини липових, проте згодом вчені довели, що ці дерева є частиною родини мальвових (лат. Malvaceae). Тому на сьогодні усі види лип належать згідно з сучасними системами класифікації саме до вказаної родини й формують у ній рід Липа.

Липа є листопадним деревом з потужною кореневою системою, що глибоко проникає в ґрунт. Тривалість життя цих дерев складає до 600 і більше років. Вони зростають заввишки до понад 40 метрів, мають красиву, розлогу крону, невибагливі до умов зростання та відомі багатьма корисними властивостями. Липи повсюдно використовують в озелененні й декоруванні міських і сільських вулиць, парків і скверів, для створення зелених зон відпочинку тощо.

Згідно зі стародавньою європейською традицією липа, на відміну від дуба, уособлює жіноче начало. На весіллях та на Зелені свята саме гілками липи традиційно прикрашають оселі. Липа вважається деревом-оберегом, здатним відвертати прокляття. У давнину її м’яка й легка деревина слугувала чудовим матеріалом для різьбярів, тому дерев’яні статуї святих здебільшого виготовляли саме з цієї породи. Можливо, це пояснює, чому липа у слав’ян вважалась священним деревом.

Нині липу широко використовують у меблевому виробництві, виготовленні деяких будівельних матеріалів, канцтоварів (дошок для малювання, олівців), з неї роблять музичні інструменти, іграшки, предмети інтер’єру, кухонного начиння, бочки, сірники, деревне вугілля…

Липа є чудовим медоносом, а липовий мед справедливо вважається одним з кращих і цінується досить високо, оскільки має надзвичайно цілющу та оздоровчу дію. Чай з квітів липи вважається дієвим лікувальним напоєм, оскільки йому властива виняткова оздоровча дія. Його застосовують як протизапальний, жарознижувальний, потогінний, сечогінний і відхаркувальний засіб. Липовий настій застосовується також при неврозах, ангінах, простудах, спазмах кишківника й шлунка, циститі та ниркових кольках. Крім того, квіти рослини використовують у відварах для миття волосся, як компонент ароматичних ванн і для зовнішніх примочок.

Серед липи дрібнолистої, широколистої нині в дендропарку найбільшу увагу до себе приваблює через неймовірний духмяний, приємний аромат – липа маньчжурська (Tilia mandshurica) – високодекоративне та морозостійке дерево родом із Китаю, Корейського півострова, Японії та Далекого Сходу. Зазвичай Росте до 15-20 м, часто має кілька стовбурів та цінується як потужний медонос, 5-12 квіток зібрані в щиткоподібні суцвіття – така їх особливість запобігає вимиванню нектару й пилку опадами та дозволяє бджолам брати взяток навіть у дощову погоду та цвіте протягом приблизно 3 тижнів, пізніше від інших видів, а листя цієї липи має декоративну форму, бо з-під низу листя має матовий сизий колір. Плоди-горішки, що досягають відносно великого розміру (діаметром до 1 см), достигають у серпні.

Липа маньчжурська, як і інші види добре відома як декоративна культура для озеленення, має високу стійкість до міських та несприятливих погодних умов і є джерелом лікарської сировини.