Від весни і протягом всього літа на території лісового центру «Веселі Боковеньки» майже кожного дня ми зустрічаємо цікавих жуків, одного з найвідоміших представників родини рогачів – жуків –оленів, які добре почувають себе серед столітніх насаджень центральної частини дендрологічного парку та інших лісових насадженнях центру. Таких жуків можна зустріти і в наших населених пунктах – містах та селах, через розмір та дещо грізний вигляд багато хто страшиться їх, а інколи і знищує їх. Різного віку та розміру вони пересуваються по стовбурах дерев, дорогах, галявинах та доріжках, шумно літають серед дерев, дворів та будинків.

Наводимо цікаві факти про цього дивовижного жука, які зацікавлять кожного з вас, тож:

Жуки-олені не кусаються, вони харчуються мертвою деревиною та деревним соком. Тому вони не можуть нашкодити людині чи природі. Навпаки — виконують роль санітарів, переробляючи деревину та листя, що гниє;

Цей жук не переносить ніяких захворювань;

Колись жук-олень був звичним для всієї Європи, а зараз його популяція зменшується. Вид вважається таким, якому загрожує вимирання, і в Україні занесений до Червоної книги;

Основними факторами зникнення жуків є вирубки лісів та безконтрольний збір комах колекціонерами та випадковими людьм;

Середня довжина самців — 45-85 мм, самець більший, за рахунок того, що його голову прикрашають мандибули (щелепи, які ми називаємо рогами), самок — 25-57 мм. Документально підтверджений рекорд серед самців у Європі — 95 мм;

Личинкою жук є 4-6 років;

Жуків-оленів найчастіше можна спостерігати з середини-кінця травня до середини липня.

Досить цікаво спостерігати за поведінкою та життям жуків-оленів, тож давайте разом оберігати їх, створювати їм умови для розмноження та розвитку, особливо на територіях природно-заповідного фонду, в лісових масивах. Що робити, коли ви знайшли жука-оленя? – постарайтеся не зашкодити йому, не знищуйте їх і не збирайте жуків для своїх колекцій, а краще — віднесіть до трави, кущів, дерев, у їхнє природне середовище існування.