Гуляючи дендропарком мабуть всі звертали увагу на білі квіти, що опадають з дерев о цій порі, це і є софора японська або японська акація (Styphnolobium japonicum) це листопадне дерево до 30 м заввишки з родини бобових. Його Батьківщина Китай та Японія. Крона софори — густа і розлога, як у акації білої, але з гладенькими зеленими гілками без колючок. Кора старих стовбурів темно-сіра, з глибокими тріщинами. Молоді гілки і пагони зеленувато-сірі. Листки довжиною 11-25 см.

На території ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» квітує софора у липні, вона покривається довгими, до 30-35 см, китицями ясно-жовтих духмяних квіток, які дуже люблять бджоли. Квітки довжиною 1-1,5 см. У серпні-вересні квітка перетворюється на біб — м’ясистий, голий, на плодоніжці, довжиною до 5-7 см між насінинами . Незрілі боби — зелені, дозрілі — червоні. У кожному — 2-6 овальних, гладких, темно-коричневих насінин, які нагадують квасолю, але трохи дрібніші. Від інших дерев родини софора японська відрізняється нероздутими бобами і відсутністю колючок. Плоди софори дозрівають у вересні-жовтні і тримаються на дереві всю зиму. Більша частина насінин залишається недорозвиненою.

Це дерево дуже допомогло лісорозведенню на пісках півдня України і в степових посадках Криму. На території України софору вирощують як декоративну, фітомеліоративну і лікарську рослину. Всі частини софори японської, яку ще називають «фабрикою здоров’я», отруйні, але за умілого використання препаратами з неї можна вилікувати більше 30 хвороб. Головною діючою речовиною препаратів софори японської є все-таки рутин, який називають природним захисником аскорбінової кислоти (вітамін С). Молоді гілки і плоди дерева використовують для виготовлення жовтої фарби. Крім того, софора японська — цінний медонос. Також вона відзначається високою газостійкістю. Саме тому її використовують в озелененні вулиць великих міст.